Миролюбівка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Миролю́бівка	—
Р.	Миролю́бівки	—
Д.	Миролю́бівці	—
З.	Миролю́бівку	—
Ор.	Миролю́бівкою	—
М.	Миролю́бівці	—
Кл.	Миролю́бівко*	—

Ми-ро-лю́-бів-ка

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (топонім).

Корінь: -Миролюбів-; суфікс: -к; корінь: -а-.

Вимова

• МФА: [meroˈlʲubʲiu̯kɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. назва кількох населених пунктів в Україні. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Миролюбівка