Мощаниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Мощани́ця | — |
Р. | Мощани́ці | — |
Д. | Мощани́ці | — |
З. | Мощани́цю | — |
Ор. | Мощани́цею | — |
М. | Мощани́ці | — |
Кл. | Мощани́це* | — |
Мо-ща-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Мощаниц-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- назва кількох населених пунктів в Україні ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |