Пронятин
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Проня́тин | — |
| Р. | Проня́тина | — |
| Д. | Проня́тинові Проня́тину |
— |
| З. | Проня́тин | — |
| Ор. | Проня́тином | — |
| М. | на/у Проня́тину | — |
| Кл. | Проня́тину* | — |
Про-ня́-тин
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Пронятин-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- колишнє село, нині мікрорайон міста Тернополя. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: Пронятин
- Журавель, Г. В. Березівка-Прийняв Тин-Пронятин-Тернопіль: іст. краєзн. нарис / Г. В. Журавель. — Тернопіль : [б. в.], 2011. — 248 с. фот.