Пронятин
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Проня́тин | — |
| Р. | Проня́тина | — |
| Д. | Проня́тинові Проня́тину |
— |
| З. | Проня́тин | — |
| Ор. | Проня́тином | — |
| М. | на/у Проня́тину | — |
| Кл. | Проня́тину* | — |
Про-ня́-тин
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Пронятин-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- колишнє село, нині мікрорайон міста Тернополя. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: Пронятин
- Журавель, Г. В. Березівка-Прийняв Тин-Пронятин-Тернопіль: іст. краєзн. нарис / Г. В. Журавель. — Тернопіль : [б. в.], 2011. — 248 с. фот.