Руднік
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Ру́днік | Рудніки |
Р. | Рудніка | Рудніків |
Д. | Руднікові Рудніку |
Руднікам |
З. | Рудніка | Рудніків |
Ор. | Рудніком | Рудніками |
М. | Ру́днікові, Ру́дніку | Ру́дніках |
Кл. | Рудніку | Ру́дніки |
Ру́д-нік
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Рудн-; суфікс: -ік.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |