Перейти до вмісту

Рудник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Рудник I

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. Ру́дник Рудники
Р. Рудника Рудників
Д. Рудникові
Руднику
Рудникам
З. Рудника Рудників
Ор. Рудником Рудниками
М. Ру́дникові, Ру́днику Ру́дниках
Кл. Руднику Ру́дники

Ру́д-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Руд-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]

Рудник II

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. Ру́днико  —
Р. Ру́дника  —
Д. Ру́дникові
Ру́днику
 —
З. Ру́днико  —
Ор. Ру́дником  —
М. Ру́днику  —
Кл. Ру́днико*  —

Ру́д-ник

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Руд-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. селище в Україні, Вінницькій області. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]
У Вікіпедії є стаття


Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. Ру́дник Ру́дники
Р. Ру́дника Ру́дников
Д. Ру́днику Ру́дникам
З. Ру́дника Ру́дников
О. Ру́дником Ру́дниками
П. Ру́днике Ру́дниках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Руд-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. Рудник (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Джерела

[ред.]