Семичів

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Семич́ів	—
Р.	Семи́чева	—
Д.	Семи́чеву	—
З.	Семич́ів	—
Ор.	Семи́чевом	—
М.	на/у Семи́чеві	—
Кл.	Семи́чеве*	—

Се-ми́-чів

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Семич-; суфікс: -ів.

Вимова

• МФА : [seˈmɪt͡ʃʲiu̯] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. див. Сенечів. ◆ На захід [від Вишкова] відходить дорога до сусіднього села — Сенечів (Семичів). Шаблон:ВП

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів