абартикуляція
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абартикуля́ція | — |
| Р. | абартикуля́ції | — |
| Д. | абартикуля́ції | — |
| З. | абартикуля́цію | — |
| Ор. | абартикуля́цією | — |
| М. | абартикуля́ції | — |
| Кл. | абартикуля́ціє* | — |
аб-ар-ти-ку-ля́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: аб-; корінь: -артикул-; корінь: -яціj-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від лат. ab… + артикуляція
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |