вимова
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вимо́ва | вимо́ви |
Р. | вимо́ви | вимо́в |
Д. | вимо́ві | вимо́вам |
З. | вимо́ву | вимо́ви |
Ор. | вимо́вою | вимо́вами |
М. | вимо́ві | вимо́вах |
Кл. | вимо́во* | вимо́ви* |
ви-мо́-ва
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: ви-; корінь: -мов-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- спосіб вимовляння слів, окремих звуків. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
спосіб вимовляння слів, окремих звуків | |
особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту | |