абвер
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | а́бвер | а́бвери |
| Р. | а́бвера | а́бверів |
| Д. | а́бверові а́бверу |
а́бверам |
| З. | а́бвер | а́бвери |
| Ор. | а́бвером | а́бверами |
| М. | на/у а́бверу | на/у а́бверах |
| Кл. | а́бверу* | а́бвери* |
а́б-вер
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абвер-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- орган військової розвідки та контррозвідки Німеччини в 1919 — 1944 рр. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від нім. Abwehr
Переклад[ред.]
|
|
|