абвер

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	а́бвер	а́бвери	а́бвери
Р.	а́бвера	а́бверів	а́бверів
Д.	а́бверу а́бверові	а́бверам	—
З.	а́бвер	а́бвери	а́бвери
Ор.	а́бвером	а́бверами	—
М.	а́бвері	а́бверах	—
Кл.	а́бвере*	а́бвери*	—

а́б-вер

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абвер-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. орган військової розвідки та контррозвідки Німеччини в 1919 — 1944 рр. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від нім. Abwehr

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: абвер