абонувати
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | абону́ю | абонува́в | абонува́тиму | — |
| Ти | абону́єш | абонува́в абонува́ла | абонува́тимеш | абону́й |
| Він Вона Воно |
абону́є | абонува́в абонува́ла абонува́ло | абонува́тиме | — |
| Ми | абону́єм(о) | абонува́ли | абонува́тимем(о) | абону́ймо |
| Ви | абону́єте | абонува́ли | абону́йте | |
| Вони | абону́ють | абонува́ли | абонува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | абону́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | абонува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | абоно́ваний | |||
| Безособова форма | абоно́вано | |||
а-бо-ну-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -абон-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: [ɐbɔnʊˈu̯ɑte]
послухати вимову:
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- одержувати що-небудь за абонементом; одержувати право користуватися чим-небудь протягом певного часу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Переклад
[ред.]| Список перекладів | |