абруптив

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. абрупти́в абрупти́ви
Р. абрупти́ва абрупти́вів
Д. абрупти́вові
абрупти́ву
абрупти́вам
З. абрупти́в абрупти́ви
Ор. абрупти́вом абрупти́вами
М. на/у абрупти́ву на/у абрупти́вах
Кл. абрупти́ву* абрупти́ви*

аб-руп-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абруптив-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. проривний приголосний звук, під час вимовляння якого в гортані між голосовими зв'язками постає змикання. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]