абруптив
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абрупти́в | абрупти́ви |
| Р. | абрупти́ва | абрупти́вів |
| Д. | абрупти́вові абрупти́ву |
абрупти́вам |
| З. | абрупти́в | абрупти́ви |
| Ор. | абрупти́вом | абрупти́вами |
| М. | на/у абрупти́ву | на/у абрупти́вах |
| Кл. | абрупти́ву* | абрупти́ви* |
аб-руп-ти́в
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абруптив-.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- лінгв. проривний приголосний звук, під час вимовляння якого в гортані між голосовими зв'язками постає змикання. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |