аваліст
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | авалі́ст | авалі́сти |
| Р. | авалі́ста | авалі́стів |
| Д. | авалі́стові, авалі́сту | авалі́стам |
| З. | авалі́ста | авалі́стів |
| Ор. | авалі́стом | авалі́стами |
| М. | авалі́стові, авалі́сті | авалі́стах |
| Кл. | авалі́сте | авалі́сти |
а-ва-лі́ст
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -авал'-; суфікс: -іст-
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- юр. юридична або фізична особа, яка гарантує оплату векселя, переймаючи на себе зобов'язання за чужим вексельним боргом. ◆ Аваліст, що оплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яку він дав аваль.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: аваліст
- Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К.: Вид-во «Юридична думка», 2012, — 1020 с.