Перейти до вмісту

авантюрник

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. авантю́рник авантю́рники
Р. авантю́рника авантю́рників
Д. авантю́рникові
авантю́рнику
авантю́рникам
З. авантю́рника авантю́рників
Ор. авантю́рником авантю́рниками
М. авантю́рникові, авантю́рнику авантю́рниках
Кл. авантю́рнику авантю́рники

а-ван-тю́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -авантюр-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. те ж саме, що авантюрист. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Знала небога, що вийди вона за котрого з тих розпитих панків, картярів та авантурників, то й… того мізерного господарства у неї не стане. І. Я. Франко, «1950» ◆ Я починала думати, що в особі доктора Гальванеску маю справу з якимсь чи то політичним, чи то кримінальним авантюрником. Ю. К. Смолич, «1958»

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]