ага

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

ага I[ред.]

Значення[ред.]

  1. вигук
    1. виражає подив, здогад, пригадуван­ня. ◆ Ага, ти заховавсь,— промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася] Панас Мирний
    2. виражає злорадість, насмішку, погрозу і т. ін. ◆ Ага, проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці, Тепер прийшлось вам погибать Іван Котляревський

японська: あれ

  1. частка
    1. розм. уживається при вираженні згоди, потвердження; ◆ еге, так.— А казав же він?—Ага!
    2. ірон. виражає заперечення; якраз!, аякже!, чому б не так! ◆ — Зробив же він своє діло? — Ага

японська: はい

Джерела[ред.]

  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.

ага II[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. титул поміщика, начальника, старшини в Туреччині, Ірані ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. аґа

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]