ага

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

[ред.]

іменник[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. аг аги́
Р. ага́ агі́в
Д. аго́ві
агу́
ага́м
З. ага́ агі́в
Ор. аго́м ага́ми
М. аго́ві
агі́
ага́х
Кл. {{{3}}}е аги́

ага

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -аг-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. титул поміщика, начальника, старшини в Туреччині, Ірані. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. аґа

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Походить від тур. ağa «начальник, командир, старший брат», далі з пратюркского. *āka «старший брат», від праалтайск. *āka «старший брат», з праностратичної ʔaḳa «старший брат або старша сестра».

Переклад[ред.]

вигук[ред.]

Вигук.

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. виражає подив, здогад, пригадуван­ня. ◆ Ага, ти заховавсь, — промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася] Панас Мирний
  2. виражає злорадість, насмішку, погрозу і т. ін. ◆ Ага, проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці, Тепер прийшлось вам погибать Іван Котляревський

Переклад[ред.]

частка[ред.]

Частка.

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. уживається при вираженні згоди, потвердження ◆ еге, так.— А казав же він?—Ага!
  2. ірон. виражає заперечення: якраз!, аякже!, чому б не так! ◆ — Зробив же він своє діло? — Ага

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

білоруська

Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. висловлює припущення, радісне здивування і под. ◆ [Ляснічы:] — Ага, ты тут! Ну, чалавеча, Збірай манаткі і ў Парэчча За добры час перабірайся! Колас. [Туляга:] Ага, разумею… Толькі я хацеў запытацца ў вас, ці не будзе гэта… подласцю? Крапіва.
  2. виражає насмішку, зловтіху, загрозу і под. ◆ — А дзе ты служыш, чалавеча? — Служу, паночку, я ў Парэччы. — Ага!… Чаму гэта, ягомасць, Вядзеш вялікую знаёмасць? Чужых цялят бярэш на пашу? Колас. [Анатоль:] — А мой тата мінёр, ён фашыстам усе цягнікі паўзрывае. Ага! Брыль. І важна гаварыў [Міколка] потым да бацькі: — Ага! Не можаш мяне ўзяць… Забуксаваў!… Лынькоў.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]



[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Шаблон:морфо-bg

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. големец, господар, заповедник

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Шаблон:морфо-mk

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. ага (землевласник).
  2. розм. пан, самодур.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Шаблон:імен ky m

Шаблон:морфо-ky

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. старший брат. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник чоловічого роду.


Корінь: -аг-; закінчення: .

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ага (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Шаблон:морфо-sr

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ага (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Шаблон:імен tt m

Шаблон:морфо-tt

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. старший брат. ◆ немає прикладів застосування.
  2. дядько, вуйко.
  3. додається до чоловічих імен при шанобливому звертанні або згадці ◆ Кәрім ага — Карім ага

Синоніми[ред.]

  1. абый

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. туган
  2. кеше

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]