Українська

ад-ре́-са

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -адрес-; закінчення: -а.

позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь ◆ Пиши тепер коротко, аби подати свою адресу М. М. Коцюбинський
напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує па місце призначення й одержувача ◆ Він послав дещо Вам, та не знає, чи дійшло воно до Вас, бо посилка була не під Вашою адресою М. М. Коцюбинський
об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
комп. код, що визначає місце розміщення інформації в комп'ютері ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: адрес, адреса́т, адреса́тка дієслова: адресува́ти дієприкметники: заадресо́ваний прислівники: адресо́вно

Від ??

Список перекладів
Іспанська_es: dirección Італійська_it: indirizzo чол. Англійська_en: address Болгарська_bg: адрес Грецька_el: διεύθυνση ^(el) Грузинська_ka: adreça Окситанська_oc: adreça, adreiça Російська_ru: адрес чол. Французька_fr: adresse Японська_ja: 住所 (じゅうしょ)

Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.

Російська

Іменник.

Корінь: --.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??