акустик

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. аку́стик аку́стики
Р. аку́стика аку́стиків
Д. аку́стикові
аку́стику
аку́стикам
З. аку́стика аку́стиків
Ор. аку́стиком аку́стиками
М. аку́стикові
аку́стику
аку́стиках
Кл. аку́стику аку́стики

а-ку́с-тик

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -акустик-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. фахівець з акустики. ◆ Удосконалення способів ізоляції квартир від внутрішнього, а також від вуличного шуму — важливе завдання акустиків
  2. той, хто обслуговує звуковловлювальні апарати. ◆ На морозі такої ночі акустики що завгодно по­чують і розпізнають… Кучер

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник. Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. акустик (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3