акцентуватися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	—	—	—	—
Ти	—	—	—	—
Він Вона Воно	—	акценту́вався, (-всь) акценту́валася, (-лась) акценту́валося, (-лось)	акценту́ватиметься	—
Ми	—	—	—	—
Ви	—	—		—
Вони	—	—	—	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	—
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	—

ак-цен-ту-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -акцент-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [ɐkt͡sentʊˈu̯ɑtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. пасивний до акцентувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: акцентуватися
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3