алітування
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | алітува́ння | алітува́ння |
| Р. | алітува́ння | алітува́нь |
| Д. | алітува́нню | алітува́нням |
| З. | алітува́ння | алітува́ння |
| Ор. | алітува́нням | алітува́ннями |
| М. | алітува́нні алітува́нню |
алітува́ннях |
| Кл. | алітува́ння | алітува́ння |
а-лі-ту-ва́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -алітува-; суфікс: -нн; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: [ɐlʲitʊˈu̯ɑnʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- дія за значенням алітувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: алітування
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3