анулювати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я анулю́ю анулюва́в анулюва́тиму  —
Ти анулю́єш анулюва́в
анулюва́ла
анулюва́тимеш анулю́й
Він
Вона
Воно
анулю́є анулюва́в
анулюва́ла
анулюва́ло
анулюва́тиме  —
Ми анулю́єм(о) анулюва́ли анулюва́тимем(о) анулю́ймо
Ви анулю́єте анулюва́ли анулю́йте
Вони анулю́ють анулюва́ли анулюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. анулю́ючи
Дієприсл. мин. ч. анулюва́вши
Безособова форма анульо́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -анул-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. книжн. касувати, визнавати щось за недійсне. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Підписавши «Вічний мир» з Польщею [у 1686 р.], Росія анулювала попередній договір з Туреччиною й Кримом

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від пол. anulować < лат. annulare (укр. нищити).

Переклад[ред.]

Див. знедійснювати.

Джерела[ред.]