касувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я касу́ю касува́в касува́тиму  —
Ти касу́єш касува́в
касува́ла
касува́тимеш касу́й
Він
Вона
Воно
касу́є касува́в
касува́ла
касува́ло
касува́тиме  —
Ми касу́єм(о) касува́ли касува́тимем(о) касу́ймо
Ви касу́єте касува́ли касува́тимете касу́йте
Вони касу́ють касува́ли касува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. касу́ючи
Дієприсл. мин. ч. касува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. касо́ваний
Безособова форма касо́вано

ка-су-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — скасува́ти.

Корінь: -кас-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти [Полюга, 2009].

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В той самий день він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі. Леся Українка, «Осіння казка», 1905 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Як батьки, як діди, так і ми будемо робити, не ми ті закони писали, не нам їх і касувати, а не добра та пташка, що свого гнізда цурається. У. О. Самчук, «Волинь», 1932–1937 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах) ◆  — Товаришу гвардії лейтенант, — наполягає на своєму Денис, — ви ж не можете через мою голову касувати мої накази. О. Т. Гончар, «Прапороносці», 1946—1948 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ З цієї хвилини всі книжкові абонементи касую, групові прогулянки забороняю, побачення з рідними та знайомими дозволятиму лише декому і не більше одного разу на місяць. М. Й. Сиротюк, «Забіліли сніги», 1970 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах)
  2. те ж саме, що ліквідувати [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Калинович відповів, що все ще не має постійного заняття, бо державну бухгалтерію касують і реорганізують. І. Я. Франко, «Герой поневолі» / переклад І. В. Гданського, 1889 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]