бавитися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ба́вюся (-сь)	ба́вився (-сь)	ба́витимуся (-сь)	—
Ти	ба́вишся	ба́вився (-сь) ба́вилася (-сь)	ба́витимешся	ба́вся
Він Вона Воно	ба́виться	ба́вився (-сь) ба́вилася (-сь) ба́вилося (-сь)	ба́витиметься	—
Ми	ба́вим(о)ся (-мось)	ба́вилися (-сь)	ба́витимем(о)ся (-мось)	ба́вмося (-сь)
Ви	ба́витеся (-сь)	ба́вилися (-сь)		ба́втеся (-сь)
Вони	ба́ваться	ба́вилися (-сь)	ба́витимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	ба́вачись
Дієприсл. мин. ч.	ба́вившись
Безособова форма	—

бавитися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -бав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [ˈbɑu̯etesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. забавлятися, гратися. ◆ Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав Марко Вовчок
   1. весело проводити час; розважатися. ◆ Тут [у пана] Тарас коли не сам малював, що спаде йому на думку, то бавився усякими малюнками Панас Мирний
2. грати в яку-небудь гру. ◆ В коника бавиться [Володя], за мотузочку мене прив'яже і цьвохкає батіжком
   1. перен. займатися чим-небудь несерйозно. ◆ Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику
3. діал. баритися, гаятися. ◆ — Не бався ж довго,— мовила мати услід [синові] Леся Українка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ба́вити «забавля́ти, розважати, затримувати, затримуватись, перебувати», бави́ля «жінка, яка бавить дитину» О, бави́нниця «тс.» О, бави́льник «чоловік, який бавить дитину» О, бави́ник «тс.» О, ба́вка «розвага, іграшка», бави́льце, баву́шка «тс.», баву́н «весельчак», ба́вний «забарний, повільний», забавля́ти «розважати», забава, забавка, забавник, забавний, неба́вком «незабаром», [неба́вом, не́ба́вці Г, Ж, незаба́вом, незаба́вки] «тс.», незаба́вно «негайно», нео́бавки, нео́бавці Ж «тс.», обавля́тися «баритися», оба́ва «затримка»; — рос. бавить «гаяти, зволікати», білор. бавіць «гаяти», др. забавляти «утруднювати, турбувати», пол. bawić «перебувати, гаяти, забавляти», чеськ. Ьаviti «розважати», словац. baviť «тішити, займати, розважати», в.-луж. zabawjeć, болг. бавя «затримуюся, забавляю», мак. бави «бариться», забави «забавляє», сербохорв. ба̏вити «займатися», сербохорв. ба̏вити се «перебувати», сербохорв. за̀бављати «забавляти», словен. zabavati «тс.», baviti se «займатися»; — досі ототожнюється з утвореннями типу відбавляти, збавляти і вважається каузативним утворенням від byti «бути» (Фасмер — Трубачёв І 101; Sł. prasł. 1 197—198; Sadn.— Aitz. VWb. I 101; Bern. I 47 та ін.); насправді це дві окремі групи утворень, які в усіх слов'янських мовах чітко розрізняються семантично і етимологічно; бавити «розважати, затримувати» пов'язане з псл. основою psl. baviti «говорити, розповідати», похідною від праіндоєвр. *bha- «говорити» і збереженою в стсл. обавати «замовляти, заклинати», р.-цсл. обаавьникъ «ворожбит, волхв», обавьникъ «тс.; лікар», ст.-слов. обвати «замовляти, заклинати», заст. сербохорв. за̀бавити «наговорити, зганьбити», словен. zabavljati «прискіпуватись, лаятись, виявляти незадоволення», чеськ. baviti se o čem «розповідати один одному про щось», рос. бавить «говорити», можливо, також бау́тка (<*бавутка) «приказка», прибау́тка «тс.»; від значення «розмовляти, розважати розмовами, займати розмовами» до «затримувати» перехід цілком природний (Мельничук Этимология 1967, 61—62); лит. bõvytis «бавитись, розважатись, займатись» є запозиченням з білоруської або польської мови (Fraenkel І 53). — Див. ще ба́яти.— Пор. бари́ти, вибавля́ти.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: to play (en) Російськаru: играться (ru), забавляться (ru)

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бавитися