бадилина

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бадили́на	бадили́ни
Р.	бадили́ни	бадили́н
Д.	бадили́ні	бадили́нам
З.	бадили́ну	бадили́ни
Ор.	бадили́ною	бадили́нами
М.	бадили́ні	бадили́нах
Кл.	бадили́но*	бадили́ни*

ба-ди-ли́-на

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бадил-; суфікс: -ин; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [bɐdeˈlɪnɐ] (одн.), [bɐdeˈlɪne] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. стеблина якої-небудь рослини. ◆ Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата І. С. Нечуй-Левицький

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: бадили́нка

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бадилина