бадилина

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бадили́на бадили́ни
Р. бадили́ни бадили́н
Д. бадили́ні бадили́нам
З. бадили́ну бадили́ни
Ор. бадили́ною бадили́нами
М. бадили́ні бадили́нах
Кл. бадили́но* бадили́ни*

ба-ди-ли́-на

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бадил-; суфікс: -ин; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. стеблина якої-небудь рослини. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата І. С. Нечуй-Левицький

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]