бадилина
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бадили́на | бадили́ни |
Р. | бадили́ни | бадили́н |
Д. | бадили́ні | бадили́нам |
З. | бадили́ну | бадили́ни |
Ор. | бадили́ною | бадили́нами |
М. | бадили́ні | бадили́нах |
Кл. | бадили́но* | бадили́ни* |
ба-ди-ли́-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бадил-; суфікс: -ин; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [bɐdeˈlɪnɐ] (одн.), [bɐdeˈlɪne] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- стеблина якої-небудь рослини. [≈ 1][▲ 1] ◆ Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата І. С. Нечуй-Левицький
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |