Українська

ба-ди-ли́н-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бадил-; суфікси: -ин -к; закінчення: -а.

зменш.-пестл. до бадилина. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата І. С. Нечуй-Левицький

Найтісніша спорідненість

Від бади́лля, баді́лля, бадили́на, бадило́ Ж, бадиллястий Я; — рос. бадыль «суха стеблина», рос. бадылёк «дика конопля, Galeopsis tetrahit L.», білор. бады́ле «бадилля», пол. badyl, badel, словац. badiľ «стебло кукурудзи», сербохорв. бадр̀љица «стебло», ба̏даљ (ба̏дељ) «осот, будяк»;— похідні утворення від кореня psl. *bad-/bod-, того самого, що і в словах бости́ (бода́ти), будя́к та ін.— Sławski І 25; ЭССЯ 1, 123; Sł. prasł. І 176; Bern. І 37. — Див. ще бости́.

Список перекладів