бакенник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ба́кенник | ба́кенники |
Р. | ба́кенника | ба́кенників |
Д. | ба́кенникові ба́кеннику |
ба́кенникам |
З. | ба́кенника | ба́кенників |
Ор. | ба́кенником | ба́кенниками |
М. | ба́кенникові, ба́кеннику | ба́кенниках |
Кл. | ба́кеннике | ба́кенники |
ба́-кен-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бакен-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від бакен, далі від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |