Українська

банк-ру́т-ство

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -банкрут-; суфікс: -ств; закінчення: -о.

неспроможність фірм, установ, фізичних осіб здійснювати платежі за борговими зобов'язаннями, яку засвідчує судова інстанція ◆ немає прикладів застосування.
перен. неспроможність, провал у чому-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: банкрут (банкрот), банкротство прикметники: банкрутський (банкротський) дієслова: банкрутувати (банкротувати)

неспроможність фірм, установ, фізичних осіб здійснювати платежі за борговими зобов'язаннями, яку засвідчує судова інстанція
Англійська_en: bankruptcy ^(en) Російська_ru: банкротство ^(ru) сер.

неспроможність, провал у чому-небудь
Англійська_en: fail ^(en); fackup ^(en)