баришівник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. баришівни́к баришівники́
Р. баришівника́ баришівникі́в
Д. баришівнико́ві
баришівнику́
баришівника́м
З. баришівника́ баришівникі́в
Ор. баришівнико́м баришівника́ми
М. баришівнико́ві
баришівникі́
баришівника́х
Кл. баришівнику́ баришівники́

ба-ри-шів-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бариш-; суфікс: -івник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. баришник [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ходить собі такий баришівник по торговиці, чи кінській чи худоб'ячій, та й лиш пасе оком, хто з чим показується на торг І. Я. Франко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]