бевзь
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бе́взь | бе́взі |
Р. | бе́взя | бе́взів |
Д. | бе́взю бе́взеві |
бе́взям |
З. | бе́взя | бе́взів |
Ор. | бе́взем | бе́взями |
М. | бе́взі бе́взеві, бе́взю |
бе́взях |
Кл. | бе́взю | бе́взі |
бе́взь
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бевзь-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈbˈɛu̯zʲ] (одн.), [ˈbɛu̯zʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зневажл. вайло, йолоп, бовдур. [≈ 1] ◆ Тому i взяв їх, як останнiх бевзiв, анi отямитися, анi писнути не дав. Дмитро Мiщенко, «Синьоока Тивер»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|