обалдуй

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. обалду́й обалду́и
Р. обалду́я обалду́ев
Д. обалду́ю обалду́ям
З. обалду́я обалду́ев
О. обалду́ем обалду́ями
П.
М. обалду́е  —

о·бал-ду́й

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 6a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зневажл. бовдур, бевзь, йолоп ◆ Ты вот как я действуй - учи их разуму. А то вырастут обалдуи - ни себе, ни людям никакой корысти. К. Паустовский, «Золотая роза», 1955 р. (Цитата з порталу "Национальный корпус русского языка")

Синоніми[ред.]

  1. олух, придурок

Антоніми[ред.]

  1. умник, гений

Гіпероніми[ред.]

  1. дурак

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??