обалдуй

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	обалду́й	обалду́и
Р.	обалду́я	обалду́ев
Д.	обалду́ю	обалду́ям
З.	обалду́я	обалду́ев
О.	обалду́ем	обалду́ями
П.
М.	обалду́е	—

о·бал-ду́й

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 6a.

Корінь: -обалдуй-.

Вимова

• • МФА: [ɐbɐɫˈduɪ̯] 

    noicon

•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. зневажл. бовдур, бевзь, йолоп ◆ Ты вот как я действуй - учи их разуму. А то вырастут обалдуи - ни себе, ни людям никакой корысти. Золотая роза, «1955» (Цитата з порталу "Национальный корпус русского языка")

Синоніми

1. олух, придурок

Антоніми

1. умник, гений

Гіпероніми

1. дурак

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??