безчельник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	безче́льник	безче́льники
Р.	безче́льника	безче́льників
Д.	безче́льникові безче́льнику	безче́льникам
З.	безче́льника	безче́льників
Ор.	безче́льником	безче́льниками
М.	безче́льникові, безче́льнику	безче́льниках
Кл.	безче́льнику	безче́льники

безчельник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: без-; корінь: -чель-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [beˈʒt͡ʃɛlʲnek] (одн.), [beˈʒt͡ʃɛlʲneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. безсоромник, нахаба. ◆ Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця… — Ти, безчельнику… ти, проява… Марко Вовчок

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безчельник