бережок
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бережо́к | бережки́ |
| Р. | бережка́ | бережкі́в |
| Д. | бережко́ві бережку́ |
бережка́м |
| З. | бережо́к | бережки́ |
| Ор. | бережко́м | бережка́ми |
| М. | бережко́ві бережку́ |
бережка́х |
| Кл. | бережку́* | бережки́* |
бе-ре-жо́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -береж-; суфікс: -ок.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зменш.-пестл. до берег. ◆ Тече річка бережками, Тече річка лугом Народна лірика
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |