билинка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	били́нка	били́нки
Р.	били́нки	били́нок
Д.	били́нці	били́нкам
З.	били́нку	били́нки
Ор.	били́нкою	били́нками
М.	били́нці	били́нках
Кл.	били́нко*	били́нки*

би-ли́н-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -билин-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зменшливо-пестливе до билина І. ◆ Чи щаслива та билинка, що росте на полі? Народна пісня ◆ Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота - без роду, без племени, без талану і без приюту Котляревський, «Наталка Полтавка»

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: билє, билля

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: билинка