било

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

би́ло І[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. би́ло би́ла
Р. би́ла би́л
Д. би́лу, би́лові би́лам
З. би́ло би́ла
Ор. би́лом би́лами
М. би́лі би́лах
Кл. би́ло* би́ла*

би́-ло

Іменник, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бил-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

1 — хомут, 2 — вухо, 3 — голова, 4 — поясок, 5 — талія, 6 — звукове кільце, 7 — губа, 8 — устя, 9 — било, 10 — заплічка.
  1. підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби ◆ — Я йо­му як у било б'ю: женись та женись
  2. палиця, шматок металу і т. ін., якими б'ють, подаючи сигнал ◆ Біля рейки під грушею зняв [Лука] з гілки било і закалатав Головко
  3. серце дзвона ◆ Марко поторгав рукою дзвін, злегенька гойднув било, і мідь обізвалася низьким співучим голосом Стельмах
  4. техн. товкач у маслоробці, деталь барабана в ма­шині і т. ін. ◆ До маслоробки пристосували била

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

би́ло ІІ[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

.
.
  1. бокова опора, крило у саней. ◆ немає прикладів застосування.
  2. верхня бокова перекладина воза, що служить опорою при пере­везенні снопів, соломи і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

било́[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

.
.
.
  1. діал. стебло. ◆ На однім билі [кукуру­дзи] по два стрюки було
  2. гілка дерева. ◆ Схилились дерева… На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї Дмитерко

Синоніми[ред.]

  1. билина, збірн. билля

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]