бичувати
Українська
[ред.]бичувати І
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бичу́ю | бичува́в | бичува́тиму | — |
| Ти | бичу́єш | бичува́в бичува́ла | бичува́тимеш | бичу́й |
| Він Вона Воно |
бичу́є | бичува́в бичува́ла бичува́ло | бичува́тиме | — |
| Ми | бичу́єм(о) | бичува́ли | бичува́тимем(о) | бичу́ймо |
| Ви | бичу́єте | бичува́ли | бичу́йте | |
| Вони | бичу́ють | бичува́ли | бичува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | бичу́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бичува́вши | |||
| Безособова форма | бичова́но | |||
бичувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -бич-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- рідк. бити бичем; взагалі бити, шмагати. [≈ 1][▲ 1] ◆ І руки ломить [син], головою б'є О білий камінь, то в гущавині Кропивою, терном бичує, тіло І. Я. Франко
- перен. гостро викривати, засуджувати, картати. [≈ 2][≠ 2] ◆ Бичування комплексу меншовартості З державної програми з української літератури
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- ↑ прославляти
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| бити бичем; взагалі бити, шмагати | |
| гостро викривати, засуджувати, картати | |
Джерела
[ред.]бичувати ІІ
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бичу́ю | бичува́в | бичува́тиму | — |
| Ти | бичу́єш | бичува́в бичува́ла | бичува́тимеш | бичу́й |
| Він Вона Воно |
бичу́є | бичува́в бичува́ла бичува́ло | бичува́тиме | — |
| Ми | бичу́єм(о) | бичува́ли | бичува́тимем(о) | бичу́ймо |
| Ви | бичу́єте | бичува́ли | бичу́йте | |
| Вони | бичу́ють | бичува́ли | бичува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | бичу́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бичува́вши | |||
| Безособова форма | бичова́но | |||
бичувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -бич-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.] прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. ◆ На гору йду — не бичую, а згори йду — не гальмую
- рідк. тягти судно на бичові. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 2a
- Українські слова з суфіксом -ува
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Цитати/Франко І. Я.
- Переносні вирази
- Слова з 8 букв/uk
- Дієслова биття/uk
- Дієслова побиття/uk
- Дієслова звинувачення/uk
- Дієслова професійної діяльності/uk
- Дієслова технологічних операцій/uk
- Дієслова переміщення/uk
- Дієслова транспортування/uk
- Дієслова наближення/uk
- Дієслова механічного впливу/uk