бичувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

бичувати І[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. бити бичем; взагалі бити, шмагати ◆ І руки ломить [син], головою б'є О білий камінь, то в гущавині Кропивою, терном бичує, тіло Франко
  2. перен. гостро викривати, засуджувати, картати ◆ Бичування комплексу меншовартості З державної програми з української літератури

Синоніми[ред.]

  1. батожити, шмагати
  2. картати

Антоніми[ред.]

  1. -
  2. прославляти

Гіпероніми[ред.]

  1. бити

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

бичувати ІІ[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. ◆ На гору йду — не бичую, а згори йду — не гальмую
  2. рідк. тягти судпо на бичові ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]