бичувати
Українська[ред.]
бичувати І[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бичу́ю | бичува́в | бичува́тиму | — |
Ти | бичу́єш | бичува́в бичува́ла | бичува́тимеш | бичу́й |
Він Вона Воно |
бичу́є | бичува́в бичува́ла бичува́ло | бичува́тиме | — |
Ми | бичу́єм(о) | бичува́ли | бичува́тимем(о) | бичу́ймо |
Ви | бичу́єте | бичува́ли | бичу́йте | |
Вони | бичу́ють | бичува́ли | бичува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | бичу́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | бичува́вши | |||
Безособова форма | бичова́но |
бичувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -бич-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рідк. бити бичем; взагалі бити, шмагати. [≈ 1][▲ 1] ◆ І руки ломить [син], головою б'є О білий камінь, то в гущавині Кропивою, терном бичує, тіло І. Я. Франко
- перен. гостро викривати, засуджувати, картати. [≈ 2][≠ 2] ◆ Бичування комплексу меншовартості З державної програми з української літератури
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
- ↑ прославляти
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
бити бичем; взагалі бити, шмагати | |
гостро викривати, засуджувати, картати | |
Джерела[ред.]
бичувати ІІ[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бичу́ю | бичува́в | бичува́тиму | — |
Ти | бичу́єш | бичува́в бичува́ла | бичува́тимеш | бичу́й |
Він Вона Воно |
бичу́є | бичува́в бичува́ла бичува́ло | бичува́тиме | — |
Ми | бичу́єм(о) | бичува́ли | бичува́тимем(о) | бичу́ймо |
Ви | бичу́єте | бичува́ли | бичу́йте | |
Вони | бичу́ють | бичува́ли | бичува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | бичу́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | бичува́вши | |||
Безособова форма | бичова́но |
бичувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -бич-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. На гору йду — не бичую, а згори йду — не гальмую ◆
- рідк. тягти судно на бичові. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 2a
- Українські слова з суфіксом -ува
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Цитати/Франко І. Я.
- Переносні вирази
- Слова з 8 букв/uk
- Дієслова биття/uk
- Дієслова побиття/uk
- Дієслова звинувачення/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Дієслова професійної діяльності/uk
- Дієслова технологічних операцій/uk
- Дієслова переміщення/uk
- Дієслова транспортування/uk
- Дієслова наближення/uk
- Дієслова механічного впливу/uk