Українська

бичувати І

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бичу́ю	бичува́в	бичува́тиму	—
Ти	бичу́єш	бичува́в бичува́ла	бичува́тимеш	бичу́й
Він Вона Воно	бичу́є	бичува́в бичува́ла бичува́ло	бичува́тиме	—
Ми	бичу́єм(о)	бичува́ли	бичува́тимем(о)	бичу́ймо
Ви	бичу́єте	бичува́ли		бичу́йте
Вони	бичу́ють	бичува́ли	бичува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	бичу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бичува́вши
Безособова форма	бичова́но

бичувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -бич-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

рідк. бити бичем; взагалі бити, шмагати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ І руки ломить [син], головою б'є О білий камінь, то в гущавині Кропивою, терном бичує, тіло І. Я. Франко
перен. гостро викривати, засуджувати, картати. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Бичування комплексу меншовартості З державної програми з української літератури

Синоніми

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: бичування

Етимологія

Від ??

Переклад

бити бичем; взагалі бити, шмагати
Російська_ru: бичевать

гостро викривати, засуджувати, картати

Джерела

бичувати ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бичу́ю	бичува́в	бичува́тиму	—
Ти	бичу́єш	бичува́в бичува́ла	бичува́тимеш	бичу́й
Він Вона Воно	бичу́є	бичува́в бичува́ла бичува́ло	бичува́тиме	—
Ми	бичу́єм(о)	бичува́ли	бичува́тимем(о)	бичу́ймо
Ви	бичу́єте	бичува́ли		бичу́йте
Вони	бичу́ють	бичува́ли	бичува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	бичу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бичува́вши
Безособова форма	бичова́но

бичувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -бич-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ На гору йду — не бичую, а згори йду — не гальмую
рідк. тягти судно на бичові. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

↑ ?
↑ ?

Антоніми

↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

[1] батожити, шмагати

[5] картати

[2] ?

[6] прославляти

[3] бити

[7] ?

[4] ?

[8] ?

[9] ?

[13] ?

[10] ?

[14] ?

[11] ?

[15] ?

[12] ?

[16] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]