благополуччя
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | благополу́ччя | — |
Р. | благополу́ччя | — |
Д. | благополу́ччю | — |
З. | благополу́ччя | — |
Ор. | благополу́ччям | — |
М. | благополу́ччі благополу́ччю |
— |
Кл. | благополу́ччя | — |
бла-го-по-лу́ч-чя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; префікс: по-; корінь: -луч-; суфікс: -ч; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [blɐɦɔpoˈlut͡ʃʲːɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- життя в достатку й спокої; добробут, щастя ◆ Аркадій усвідомив, що авторитет церкви, а за ним і благополуччя священиків і їх родин — це по суті функція ставлення до цих справ мирян Вільде
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2a
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -ч
- Українські слова морфемної будови слова R-i-pr-R-s-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Слова з 12 букв/uk
- Властивості/uk
- Стан/uk
- Життя/uk
- Благо/uk
- Благополуччя/uk
- Щастя/uk