Українська

блу-ка-ни́-на

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блукан-; суфікс: -ин; закінчення: -а.

розм. безперервне або довгочасне блукання. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина І. С. Нечуй-Левицький
1. постійні роз'їзди; мандри. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Я скаржуся на блуканину, а вона увійшла вже мені в кров: як настає весна, то мене у вирій тягне Леся Українка

Найтісніша спорідненість

Від ??

безперервне або довгочасне блукання

постійні роз'їзди; мандри