Українська
[ред.]

блу-ка́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блука-; суфікс: -нн; закінчення: -я.

дія за значенням блукати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Повернувши після 2-х місячного блукання по Європі, висилаю Вам рукопис Вашого оповідання М. М. Коцюбинський
непостійність, хитання (у поглядах і т. ін.). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

Українська[ред.]