Перейти до вмісту

блювати

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я блюю блював блюватиму  —
Ти блюєш блював
блювала
блюватимеш блюй
Він
Вона
Воно
блює блював
блювала
блювало
блюватиме  —
Ми блюєм(о) блювали блюватимем(о) блюймо
Ви блюєте блювали блюйте
Вони блюють блювали блюватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. блюючи
Дієприсл. мин. ч. блювавши
Пас. дієприкм. теп. ч. бльований
Безособова форма бльовано

блю-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -блюва-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. мимовільно викидати зі шлунка через рот спожитий харч.[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ При корбі один робив звичайно три шихти, тобто 18 годин… В перших днях блювали [робітники] від завороту в голові І. Я. Франко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]