Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бляху́ю	бляхува́в	бляхува́тиму	—
Ти	бляху́єш	бляхува́в бляхува́ла	бляхува́тимеш	бляху́й
Він Вона Воно	бляху́є	бляхува́в бляхува́ла бляхува́ло	бляхува́тиме	—
Ми	бляху́єм(о)	бляхува́ли	бляхува́тимем(о)	бляху́ймо
Ви	бляху́єте	бляхува́ли		бляху́йте
Вони	бляху́ють	бляхува́ли	бляхува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бляху́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бляхува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	бляхо́ваний
Безособова форма	бляхо́вано

бля-ху-ва́-ти

Корінь: -блях-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

покривати бляхою (в 1 знач.). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
прикрашати металевими пластинками. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: бля́шка, бляша́ночка ін. іменники: бля́ха, бляха́р, бля́хер, бляшанка, євробля́хер прикметники: бляха́рарський, бляшаний дієслова: дієприкметники: бляхо́ваний

Від ??

покривати бляхою

прикрашати металевими пластинками