божеволіти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	божево́лію	божево́лів	божево́літиму	—
Ти	божево́лієш	божево́лів божево́ліла	божево́літимеш	божево́лій
Він Вона Воно	божево́ліє	божево́лів божево́ліла божево́ліло	божево́літиме	—
Ми	божево́лієм(о)	божево́ліли	божево́літимем(о)	божево́ліймо
Ви	божево́лієте	божево́ліли		божево́лійте
Вони	божево́ліють	божево́ліли	божево́літимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	божево́ліющий
Дієприкм. мин. ч.	божево́лівший
Дієприсл. теп. ч.	божево́лія
Дієприсл. мин. ч.	божево́лів, божево́лівши
Пас. дієприкм. теп. ч.	божево́ліемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	божево́ліовано

бо-же-во́-лі-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -божеволі-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [bɔʒeˈu̯ɔlʲite]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. cтавати психічно-хворим, божевільним. ◆ — Чи ти пак божеволієш, чи це в тебе новомодна символічна загранична мова! І. С. Нечуй-Левицький
2. перен. чинити безумство, шаленіти. ◆ За сценою голосні крики юрби: «Слава!» [Івась:] Чуєте, як божеволіють люди? Ірчан

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від божеві́льний «психічнохворий», божеві́лець Я, божеві́льник «тс.», божеві́лля», божеві́льня «будинок для божевільних», божево́літи «втрачати розум», ст. божевольный (XVIII ст.); — рос. божево́льный «божевільний» (очевидно, з укр.);— власне українське складне утворення, ідо виникло на основі словосполучення божа воля; відображає релігійне уявлення про божевільних (юродивих) як виразників божої волі; Пор. рос. блаже́нный «божевільний».— Даль IV 669; Sadn.— Aitz. VWb. I 365.— Див. ще бог, во́ля.

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: божеволіти