божевілець

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. божеві́лець божеві́льці
Р. божеві́льця божеві́льців
Д. божеві́льцю
божеві́льцеві
божеві́льцям
З. божеві́льця божеві́льців
Ор. божеві́льцем божеві́льцями
М. божеві́льці
божеві́льцеві
божеві́льцю
божеві́льцях
Кл. божеві́льцю божеві́льці

бо-же-ві́-лець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бож-; інтерфікс: -е-; корінь: -віл-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. психічнохвора, божевільна людина
  2. зневажл. про нерозсудливу, нерозважливу людину ◆ Погана справа!… Лихий поніс його туди, до тих божевільців М. М. Коцюбинський

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від божеві́льний «психічнохворий», божеві́лець Я, божеві́льник «тс.», божеві́лля», божеві́льня «будинок для божевільних», божево́літи «втрачати розум», ст. божевольный (XVIII ст.); — рос. божево́льный «божевільний» (очевидно, з укр.);— власне українське складне утворення, ідо виникло на основі словосполучення божа воля; відображає релігійне уявлення про божевільних (юродивих) як виразників божої волі; Пор. рос. блаже́нный «божевільний».— Даль IV 669; Sadn.— Aitz. VWb. I 365.— Див. ще бог¹, во́ля.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]