боніван
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | боніва́н | боніва́ни |
| Р. | боніва́на | боніва́нів |
| Д. | боніва́нові боніва́ну |
боніва́нам |
| З. | боніва́на | боніва́нів |
| Ор. | боніва́ном | боніва́нами |
| М. | боніва́нові боніва́ну |
боніва́нах |
| Кл. | боніва́ну | боніва́ни |
бо-ні-ва́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -боніван-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особа, що живе лише для особистого задоволення і втіхи. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від франц. bon vivant - букв. той, хто добре живе
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |