бронювання

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бронюва́ння бронюва́ння
Р. бронюва́ння бронюва́нь
Д. бронюва́нню бронюва́нням
З. бронюва́ння бронюва́ння
Ор. бронюва́нням бронюва́ннями
М. бронюва́нні
бронюва́нню
бронюва́ннях
Кл. бронюва́ння бронюва́ння

бро-ню-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -брон-; суфікси: -юва-нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. бронювати 1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Захист [станції] від метеорної небезпеки здійснюється бронюванням її життєво важливих частин

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]