брязкання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бря́зкання	бря́зкання
Р.	бря́зкання	бря́зкань
Д.	бря́зканню	бря́зканням
З.	бря́зкання	бря́зкання
Ор.	бря́зканням	бря́зканнями
М.	бря́зканні бря́зканню	бря́зканнях
Кл.	бря́зкання	бря́зкання

бря́з-ка-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брязк-; суфікси: -а-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [ˈbrʲɑzkɐnʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням брязкати[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією ◆ Вже не чути глухого брязкання від кайданів Марко Вовчок

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:брязь

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: брязкання