бубник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бу́бник | бу́бники |
| Р. | бу́бника | бу́бників |
| Д. | бу́бникові бу́бнику |
бу́бникам |
| З. | бу́бника | бу́бників |
| Ор. | бу́бником | бу́бниками |
| М. | бу́бникові, бу́бнику | бу́бниках |
| Кл. | бу́бнику | бу́бники |
бу́б-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бубник-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈbubnek] (одн.), [ˈbubneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- орн. те ж саме, що одуд. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |