бубонець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бубоне́ць	бубонці́
Р.	бубонця́	бубонці́в
Д.	бубонце́ві бубонцю́	бубонця́м
З.	бубоне́ць	бубонці́
Ор.	бубонце́м	бубонця́ми
М.	бубонці́ бубонця́	бубонця́х
Кл.	бубонцю́*	бубонці́*

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бубон-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА : [bʊbɔˈnɛt͡sʲ] (одн.), [bʊbonʲˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки з шматочками металу всередині ◆ Помчали коні, мов навіжені, гримлячи бубонцями А. І. Шиян

Мероніми

1. кулька

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:бубон

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бубонець