бурлакування

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бурлакува́ння бурлакува́ння
Р. бурлакува́ння бурлакува́нь
Д. бурлакува́нню бурлакува́нням
З. бурлакува́ння бурлакува́ння
Ор. бурлакува́нням бурлакува́ннями
М. бурлакува́нні
бурлакува́нню
бурлакува́ннях
Кл. бурлакува́ння бурлакува́ння

бур-ла-ку-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -бурлак-; суфікси: -ува-нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за значенням бурлакувати[[Категорія:Вербальні слова}}]] ◆ Пробували вони удвох співати своєї єдиної бурлацької, згадуючи бурлакування по Дону та по Каховських степах запорозьких Олександр Петрович Довженко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. дія

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]