бурлакування

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бурлакува́ння	бурлакува́ння
Р.	бурлакува́ння	бурлакува́нь
Д.	бурлакува́нню	бурлакува́нням
З.	бурлакува́ння	бурлакува́ння
Ор.	бурлакува́нням	бурлакува́ннями
М.	бурлакува́нні бурлакува́нню	бурлакува́ннях
Кл.	бурлакува́ння	бурлакува́ння

бур-ла-ку-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бурлак-; суфікси: -ува-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [bʊrlɐkʊˈu̯ɑnʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням бурлакувати[[Категорія:Вербальні слова}}]] ◆ Пробували вони удвох співати своєї єдиної бурлацької, згадуючи бурлакування по Дону та по Каховських степах запорозьких Олександр Петрович Довженко

Гіпероніми

1. дія

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бурлакування