бурління

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бурл́іння	бурл́іння
Р.	бурл́іння	бурл́інь
Д.	бурл́інню	бурл́інням
З.	бурл́іння	бурл́іння
Ор.	бурл́інням	бурл́іннями
М.	бурл́інні бурл́інню	бурл́іннях
Кл.	бурл́іння	бурл́іння

бур-лі́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бурл-; суфікси: -і-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [bʊrˈlʲinʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням бурлити[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією ◆ І він почув бурління волзьких вод Бажан

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:бурити¹

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бурління