бурлити
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | — | — | — | — |
| Ти | — | — | — | — |
| Він Вона Воно |
— | бурли́в бурли́ла бурли́ло | бурли́тиме | — |
| Ми | — | — | — | — |
| Ви | — | — | — | |
| Вони | — | — | — | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | — | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
бурлити
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Корінь: -бурл-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: [bʊrlete]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- недок. бурхливо, з шумом текти ◆ Чути, щось гуде, клекоче, бурлить, страшніше самого грому Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від бурх «вигук, яким передається порив вітру, удар хвилі, падіння предмета у воду», бу́рхати «бушувати; кидати, жбурляти; вириватись, вилітати (про воду, дим)», бу́рхатися «борсатися, битися», бурхота́ти «бушувати», бурхоті́ти «тс.», бурха́йло «поривчастий вітер», бурхани́на «буря» Ж, бурхли́вий; — очевидно, результат видозміни звуконаслідувального бух (бу́хати) під впливом бу́ря; менш переконливе зіставлення (Sadn.— Aitz. VWb. I 201) з бу́ркати.— Див. ще бури́ти¹, бух.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |