бідолаха
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бідола́ха | бідола́хи |
| Р. | бідола́хи | бідола́х |
| Д. | бідола́сі | бідола́хам |
| З. | бідола́ху | бідола́хи |
| Ор. | бідола́хою | бідола́хами |
| М. | бідола́сі | бідола́хах |
| Кл. | бідола́хо* | бідола́хи* |
бі-до-ла́-ха
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бідолах-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА : [bʲidɔˈlɑxɐ] (одн.), [bʲidɔˈlɑxe] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розм. бідна, нещасна людина; бідняга. [≈ 1][▲ 1] ◆ Чисто на сміх та на глум зробила [доля] його наймитом, бідолахою без поля і ріллі, без хати і роду Франко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Похідне утворення від основи -бід із суфіксами -ол- і -аг-; складне утворення з основ бід-(а) і лаг-, рос. сулага «дерев’яні столярні лещата», тобто «людина, що лежить у біді».
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |