бідолаха
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бідола́ха | бідола́хи |
| Р. | бідола́хи | бідола́х |
| Д. | бідола́сі | бідола́хам |
| З. | бідола́ху | бідола́хи |
| Ор. | бідола́хою | бідола́хами |
| М. | бідола́сі | бідола́хах |
| Кл. | бідола́хо* | бідола́хи* |
бі-до-ла́-ха
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бідолах-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [bʲidɔˈlɑxɐ] (одн.), [bʲidɔˈlɑxe] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. бідна, нещасна людина; бідняга. [≈ 1][▲ 1] ◆ Чисто на сміх та на глум зробила [доля] його наймитом, бідолахою без поля і ріллі, без хати і роду Франко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Похідне утворення від основи -бід із суфіксами -ол- і -аг-; складне утворення з основ бід-(а) і лаг-, рос. сулага «дерев’яні столярні лещата», тобто «людина, що лежить у біді».
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |