білоруський

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	білору́ський	білору́ська	білору́ське	білору́ські
Р.	білору́ського	білору́ської	білору́ського	білору́ських
Д.	білору́ському	білору́ській	білору́ському	білору́ським
З.	білору́ського (іcт.) білору́ський (неіст.)	білору́ську	білору́ське	білору́ських (іст.) білору́ські (неіст.)
О.	білору́ським	білору́ською	білору́ським	білору́ськими
М.	білору́ськім білору́ському	білору́ській	білору́ськім білору́ському	білору́ських

бі-ло-ру́сь-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Утворено за допомогою білий=біл,русь+-ськ, при поєднанні русь+-ськ=руський-літера с не повторюється

Корінь: -біл-; інтерфікс: -о-; корінь: -русь-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [bʲiloˈrusʲkei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який стосується до білорусів або Білорусі. ◆ Депутати Палати представників — нижньої палати білоруського парламенту — вибрали нового спікера.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Білорусія, Білорусь ін. іменники: білорус]], білорусизація, білорусистика, білоруска

Етимологія

Від ??

Джерела

• Словник УЛІФ: білоруський